Ми вміємо боротися з внутрішніми крадіжками та відкатами. Нас не цікавить моральна чи етична сторона питання відкатів та внутрішніх крадіжок. Відкати в Україні — це реальність, і нічого не зміниться ні сьогодні, ні в майбутньому. Однак вихід системи відкатів з-під контролю власника та керівництва компанії призводить до того, що це явище розростається й починає загрожувати економічній безпеці бізнесу. Саме з таким явищем ми вміємо боротися жорстко й безцеремонно!
У тому, що таке явище як відкати й внутрішні крадіжки можуть становити найсерйознішу загрозу для бізнесу, нас переконує, серед іншого, і наш власний досвід. Так, під час реалізації проєкту з корпоративного поглинання однієї з компаній, яка працює у Східному регіоні, ми проводили бесіду з її фінансовим директором, у обов’язки якого, зокрема, входило й управління продажами. Ми зробили йому пропозицію надати сприяння нашій роботі в обмін на частку в бізнесі та збереження посади. Фінансовий директор відмовився, аргументуючи це тим, що має стабільний дохід у вигляді відкатів, причому сума цього доходу порівняна з доходами власника компанії, але при цьому він не несе жодних господарських ризиків і відповідальності за розвиток бізнесу. Такий собі несподіваний механізм захисту від зовнішніх загроз утворився в цій компанії. Але скільки ще часу проіснує цей бізнес?!
Відкат. Ступені ураження бізнесу:
Відкат — винагорода, передана особі, що впливає на ухвалення рішення (зазвичай менеджеру), за дії в інтересах того, хто дає. З точки зору Кримінального кодексу — це комерційний підкуп. По суті, продавець повертає відповідальному представнику покупця, який ухвалив рішення придбати товар/послугу на вигідних умовах, частину суми покупки (фіксовану або у відсотках). Не слід плутати відкат із ребейтом або іншими формами офіційного повернення частини коштів продавцем покупцеві за певні заслуги. Відкат — це перекачування грошей з компанії до кишені її працівника. Хоча український бізнес і побудований на відкатах, але відкати, які отримуються всупереч волі та інтересам власника компанії — це по суті форма внутрішнього розкрадання майна компанії. Можна виокремити чотири основні ступені ураження бізнесу схемами відкатів:
Відсутність відкатів — масово зустрічається у цивілізованих країнах, де проведена значна робота з протидії цьому явищу. Пропозиція відкату може навіть призвести до подання заяви до правоохоронних органів. Для України така практика не є типовою, однак трапляється і в нашій реальності, здебільшого в малому або дисциплінованому бізнесі.
Легка ступінь ураження — менеджери приймають цінні подарунки та різні знаки уваги з боку контрагентів компанії. Сторони роблять вигляд, що це не підкуп, а лише прояви ввічливості. Така практика не несе серйозної загрози для бізнесу, однак варто вживати заходів, щоб не допустити її ескалації до більш серйозних форм відкатів.
Середня ступінь ураження — менеджери працюють за принципом «компанії — знижки, працівникам — відкати». При такій системі зберігається певний баланс між інтересами компанії та особистими інтересами працівників. Якщо контрагент не пропонує відкат, менеджери не проявляють зацікавленості — такий клієнт їм не цікавий, навіть якщо співпраця вигідна для бізнесу. Така система вже становить серйозну загрозу для бізнесу, але багато компаній допускають її існування, намагаючись лише утримати менеджерів у межах пристойності. На наш погляд, така практика — це серйозна загроза. Менеджери, які працюють за такою схемою, рано чи пізно «захоплюються» і нерідко створюють власний бізнес або переходять до інших компаній разом із клієнтами, з якими мають усталені стосунки.
Тяжка ступінь ураження — ринок товарів і послуг замінюється ринком відкатів. Менеджери укладають контракт із тим, хто більше відкатить. Інтереси компанії вже не мають значення! Відкат стає основним інструментом просування продукції. Повсюдно така практика поширена серед державних компаній та приватного бізнесу, що працює на ринках з високим рівнем конкуренції. Для зручності отримання й обналичування відкатів менеджери створюють афілійовані структури. З’являються фірми-прокладки між основною компанією та її контрагентами, які паразитують біля основного бізнесу, поступово зростаючи за рахунок отримання найвигідніших контрактів. Відкати набувають характеру крадіжок! Спроби власників самостійно боротися з цим явищем зазвичай призводять до відходу менеджерів з компанії разом із напрацюваннями, методиками та клієнтами в створені ними ж структури. При цьому менеджери, повіривши у свою безкарність, поводяться агресивно!
Принципи протидії:
Якщо відкати й внутрішні крадіжки набувають характеру загрози економічній безпеці підприємства, то й боротися з ними потрібно відповідно. Менеджери, які зробили відкати своїм бізнесом усередині компанії — це люди розумні й обережні, їхні схеми отримання коштів добре налагоджені й замасковані. Вони прекрасно розуміють, що довести їхню вину майже неможливо. Ми ж вважаємо інакше! З такими людьми можна й треба боротися. Для цього потрібне терпіння власника компанії та наші навички. Ми не прихильники універсальних рішень і в кожному конкретному випадку визначаємо характер впливу на менеджера та його кишеньковий бізнес.